Тема уроку: " Контрольна робота (твір) по темі "Творчість Т.Шевченка, Л.Українки, В.Сосюри"
Діти, сьогодні у вас контрольна робота по темі і ви напишете твір.
Пропоную вам теми творів:
v 1.Образ
України в творчості Володимира Сосюри.
v 2.У
чому полягає справжня любов до Батьківщини?
v 3.Прояв
справжнього патріотизму у творах Т. Шевченка.
v 4.Україна
і українці в творчості Т. Г. Шевченка.
v 5.Мотиви
лірики Лесі Українки.
УВАГА!!! ОБСЯГ ТВОРУ- 1,5 -2 сторінки
Зразок твору.
Образ
України в творчості Володимира Сосюри
Володимир Сосюру називають поетом Донеччини, бо насправді
він був і залишиться у віках чудовим поетом всієї України. Серед запашної гілки
української поезії його вірші чи не найдухмяніші віти, що загартовують своїм
неповторно-свіжим ароматом. Він такий ніжний і безпосередній, умів нестямно
любити землю, яку скропив своєю кров’ю в роки громадянської війни свою просту
хатину – бідняцьку хворостянку, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Дуже
рано Володимир пізнав каторжну працю шахтаря донецьких копалень, де потом і
непосильним трудом заробляв важку копійку, щоб допомогти матері виховати своїх
братів і сестричок. Мабуть, зрідка бачив сонце, він так любив
безмежно-волошкове небо рідної України і жовтаві хвилі пшениць.
Автор став соловейком рідної сторони. Писав багато і
натхненно про людей, коханих і близьких, про рідну матір, про перепела в полі,
про зірвану волошку, і про Україну… Йому боліло, що так ганебно в його часи
підтоптувалася культура України, нехтувалася рідна мова, що переслідувалися
справжні патріоти українського письменства. Він добре знав, що навіть любити
рідну Батьківщину-Україну вголос тоді було неможливо. Знав, але не міг мовчати,
бо його серце відмовлялося вірити, що бути патріотом рідної землі – це зрада.
То були страшні часи лицемірства, коли треба було запакувати свою розгарячену
душу і мовчати, а якщо ні – то чекали на тебе тріскучі морози Магадану або ж
кам’яна пустеля Соловків.
Проте Сосюра був не з тих поетів, що міг мовчати. Тому й
вибухнула душа силою вулканічного виверження любові до своєї приниженої,
розтерзаної, але такої милої і любої йому України. Він пише знаменитий свій
вірш «Любіть Україну». В цій поезії автор натхненно висловлює свою неосяжну
любов до України:
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіми своїми ділами.
Закликав всіх живущих на цій вишневій рідній землі. На
думку автора, кожен повинен бути гордий з того, що саме ця земля дала йому
життя, випестила, відкрила дорогу у майбутнє. Тільки любов до рідної Вітчизни
дає силу і непохитність кожному, бо саме в цій землі проростає наше життєве
коріння і робить нас безстрашними. Поет був переконаний у тому, що справжній
патріот повинен ніжно і трепетно любити свою Вітчизну, її рідну мову:
О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.
Володимир Сосюра завжди дбав про розвиток української
національної культури, рідної мови:
Яка в ній сила і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О, мово моя,
Душа голосна України!
Мові рідного народу поет присвятив вірш «Рідна мова»:
О мово рідна! Їй гаряче
Віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
Й народу нашого нема.
Своїй Україні, українській природі автор присвятив збірку
«Солов’їні далі»:
Я іду до гаю. Краю, ти мій краю,
Кращого за тебе я в житті не знаю!
Для рідної землі, так добре співалися пісні, і поет уже
не мислив свого життя без рідного краю:
У всьому – ти, кохана Батьківщино!
Гримлять, гудуть од поїздів мости,
І вся в дротах співає даль орлина,
У всьому ти…
Для поета рідна Батьківщина – це перш за все люди, які
створюють її блага. Це – шахтарі, колгоспники, лікарі, вчителі:
Бо ти – це ми, кохана Батьківщино,
З тобою ми майбутні творим дні.
Летить Земля, і пісня з серця лине,
І ти, вся в зорях, вічно у мені.
Володимир Сосюра був справжнім сином своєї Вітчизни,
ніколи не забував про те, що Людина сильна своєю відданістю до отчого краю:
Що сили дає твоїй пісні, поет,
І віру в прийдешнє залізну,
Що слово гострішим стає, як багнет? –
Любов до своєї Вітчизни.
І про щоб не писав поет, найголовніша в його творчості
ота струна безмежної вірності, що не полишає
його до кінця життя:
Про все ти співаєш: про сльози і сміх,
Про молодість, битвами грізну…
Та що буде вічне у співах твоїх? –
Любов до своєї
Вітчизни.
Отже, образ України в
творчості Володимира Сосюри щемливий, який
надихає патріотичні почуття всіх поколінь нашої країни.
УВАГА! РОБОТУ ВИКОНУЙТЕ У РОБОЧИХ ЗОШИТАХ.
Шановні учні! Прошу завдання виконувати у робочих зошитах та фото надсилати зручним для вас способом на електронну адресу:
Питання, що виникли під час підготовки, задавайте у коментарях.
